На часі…

З початком АТО на Донбасі Україна зіткнулась з великою кількістю проблем для вирішення яких потрібен не один рік. Тема неоголошеної війни є дуже актуальною на сьогодні. Про війну говорять, пишуть, малюють картини, її ми переживаємо і переживає кожен індивідуально, в ній ми живемо щодня і щоночі. З думкою просинаємось, коли настане мир у країні. Ми вітаємо один одного зі святом, днем народження чи іншою важливою подією в житті, бажаємо миру і спокою.

Нинішня війна у різний спосіб проникла у наше життя і змінила його. Вона змінила нашу країну, культуру і нас самих.

І хто б міг подумати, що і до нас прийдуть такі дні, коли уся країна та все наше суспільство перебуватиме в стані війни. Зараз під впливом стресових станів опинилися не лише військовослужбовці Збройних Сил та інших військових формувань України, які відстоюють нашу незалежність на Сході країни, а й тисячі переселенців, які вимушено залишили своє місце проживання. Також до цієї категорії громадян належать добровольці – волонтери, представники ЗМІ, медики, які працюють у зоні АТО тощо. Бойові дії, обстріли, людські жертви, смерть побратима чи перебування у полоні – неминуче позначаються на психологічному стані тих, хто побував у зоні АТО та брав участь у воєнних діях. На переконання фахівців, таким громадянам треба вчитися долати негативні стани. Ті, які повертаються із зони АТО – повертаються зі зруйнованими та понівечиними душами та психікою. Це призводить до руйнування та розпаду сімей. Найнебезпечнішим вважається такий психологічний стан, у якому відбувається нівелювання життєвих цінностей, знецінюється минуле і втрачаються надії на майбутнє, настає духовна та моральна криза. У бійців з’являються проблеми в стосунках з близькими, родичами, виникає схильність до агресії та бажання відправити на війну всіх тих, хто там не побував. Тому більшість людей після війни потребуватимуть зцілення. Також важливо пам’ятати, що під час війни потрібно працювати не тільки з самими постраждалими, але й з їхніми родинами, спільнотою, нацією, з країною в цілому. Бо кожен по-своєму переживатиме певний стан після війни: хтось гостру психологічну травму, когось торкнеться бойова психологічна травма, військовослужбовці можуть отримати ПТСР (посттравматичний стресовий розлад), контузію. Кожен з цих станів тягне за собою інші стани і проблеми: депресію, алкоголізм, тривожність.

Від подій, які тривають у нашій державі, постраждало, на превеликий жаль, уже тисячі українських сімей – це глибоко зачепило їх дітей, родичів і кожного громадянина. Нас очікують значні труднощі – не лише економічна криза, а також масові негативні явища – алкоголізм, наркоманія, безробіття, руйнування сімей. Нам усім необхідно вчитися жити по – новому після війни. Саме тому перед державою, громадськістю, фахівцями, які працюють з сім’ями, і всім, кому не байдужа доля сім’ї і суспільства, сьогодні постає важливе завдання – стабілізувати українське суспільство до психологічної норми. Проте, щоб це зробити, нам потрібно об’єднати свої зусилля. Особливу увагу слід звернути на тих осіб, дітей, яких безпосередньо торкнулися воєнні події, це – учасники бойових дій, матері, дружини загиблих

та члени їх родин, біженці, полонені, поранені. Саме їм вкрай необхідна тривала реабілітація, психологічна допомога та підтримка.

Досвід країн, які переживали воєнні події наголошують на необхідності тривалої психологічної реабілітації не лише учасника воєнних подій, але і усіх членів його сім’ї. Ми вже мали досвід «афганського синдрому», де і донині вони залишилися, не подолавши цей синдромом. Тому що нам бракує досвіду, знань і наявності у державі Центрів для комплексної психологічної реабілітації учасників бойових дій та їхніх сімей. Ми щиро надіємось, що ЦЕНТР ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ “ЩАСЛИВА СІМ”Я” запрацює і принесе багато користі сім”ям, родинам і суспільству вцілому. Нам усім слід ще багато вчитися і брати досвід країн, які пройшли війну, щоб відновити психологічне здоров”якожного члена суспільства.

На думку британських психологів Девіда Флетчера (David Fletcher) і Мустафи Саркари (Mustafa Sarkar), гарним відновлювальним потенціалом є активна та позитивна позиція людини, почуття гумору, гнучкість та можливість пристосовуватися до змінених умов, а також пошук перспектив майбутнього, прийняття соціальної підтримки та здатність сприймати труднощі як зону особистісного розвитку.

Нам, хто не був у зоні АТО, справді важко уявити те, що зараз там відбувається. Навіть коли ми регулярно читаємо про події в соціальних мережах чи в ЗМІ. У будь-якому разі не варто вірити однозначно всьому, що читаєте / бачите / слухаєте.  Збирайте факти з кількох джерел, яким ви довіряєте, майте здорову критику і сприймайте реальність як багатоманітну.

А при необхідності звертайтеся за БЕЗКОШТОВНОЮ психологічною  допомогою до ЦЕНТРУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОМОМОГИ “Щаслива сім”я”  або до Центру психологічної допомоги учасникам АТО (м. Івано-Франківськ вул. Січових Стрільців ,25).