Бути разом,  рік, два – це не показник. Весілля – теж не показник, це лиш один момент дуже позитивний у жититі. А ось залишитися і не піти, коли вона в післяпологової депресії, або жити в розумінні, в теплоті, коли у вас багато дітей, а вам самим нічого їсти,,  пройти через все це і залишитися теплими один до одного – це не просто показник, це щастя. Терпіти дівчину, яка роками ходить з вами на побачення, 2-3-5 годин – це просто, а от жити з жінкою добами, спати, їсти і мати спільних дітей з жінкою, яка плаче, іноді хворіє, ревнує і переживає абсолютно різні стани і при цьому любити її, як раніше,…