Як побудувати здорові стосунки з коханою людиною, щоб не вибудувати залежні стосунки?
В житті є велика кількість психологічних залежностей, але найпоширеніша – залежність від партнера. Багато хто з нас переживав цей стан, коли раптом розумієш, що людина тобі настільки значуща і дорога, що без неї неможливо уявити своє життя. Важливо чути її голос, бути поруч з нею якнайбільше.
Потреба людини вибудовувати залежні стосунки формується ще в дитинстві, дитина шукає спосіб, який дасть їй можливість отримувати любов і турботу від близьких людей. Далеко не завжди можна точно визначити, до чого більш тяжіють ваші стосунки – до залежності, чи до партнерства. Тому що будь-які відносини допускають як певну залежність один від одного, так і взаємні зобов’язання. Але тим не менше, ознака залежності з’являється тоді, коли ваша любов стає центром всього вашого життя і визначає всі інші події життя, і таким чином, починає заважати всім іншим аспектам вашого життя. Є такі поняття у стосунках як поняття прихильності чи прив’язаності. Так називають здатність здорової психіки до близького емоційного зв’язку, який можна зберігати до того часу, поки він потрібен. Однак буває так, що прихильність непомітно переростає у залежність, і тоді навіть короткочасна відсутність партнера викликає біль і страждання. Постійні думки про когось рідного й коханого полонять настільки, що той, хто страждає, буквально позбавляється волі. Чи варто говорити, що його настрій, мрії, бажання і плани залежать тільки від партнера? Звичайно, що ні. Причин занурення в таку залежність може бути безліч, і ми зупинимося на деяких з них, щоб відповісти на питання: “Чи можливо впоратися з цим і як усвідомити, що ж саме цей партнер дає мені?”.
Якщо виникає така прив’заність всі ваші життєві рішення є не наслідком ваших бажань і здорового глузду, а виходять з того, що вам потрібна доза уваги, любові, або певного ставлення від об’єкта вашої залежності. Само собою, залежна людина дуже рідко усвідомлює свою залежність – точно так само, як алкоголік, або наркоман не визнають свою хворобу. Так такі стосунки є не здоровими і не зрілими. Звичайно, що у зрілих і здорових стосунках присутня прив’язаність, але і присутня також автономія, здатність опиратися на свої здібності та ресурси, які не залежать від партнера. Також є підтримка з повагою до границь свого партнера. Любовна залежність у одного з партнерів обов’язково має зустрітися із залежністю іншого партнера, яка її органічно доповнить . Тому, якщо жінка схильна до любовної залежності, то вона обов’язково знайде чоловіка, який теж схильний до залежності! Але іншого характеру – до залежності уникнення.
Схильна до любовної залежності жінка, чи чоловік поринає в любов з головою і на все готова заради свого чоловіка, дружини. А партнер всіма силами прагне все змінити у зворотній бік – у нього своя залежність. Але оскільки чоловік теж хоче відносин (а як інакше – їх всі хочуть!) – він їх підтримує, але на необхідному мінімумі. Зблизитися на рівень його комфорту йому не дає його залежність уникнення. Жінка підсвідомо відчуває, що якщо вона хоча б трохи зменшить силу своєї любові – відносини стихнуть і партнер піде. Тому вона часто сама розриває такі відносини, щоб зберегти хоча б залишки самоповаги. От це виглядає з боку, ніби вона йде, а чоловік страждає. Тут ще також присутній і страх самотності, але про нього згодом. Залишатися і далі в цій ілюзії досить небезпечно: можна все життя будувати відносини за таким принципом. Але якщо подивитися в очі своєї залежності, визнати її, є шанс навчитися будувати більш здорові відносини. І найголовніше – з іншими чоловіками, чи не схильними до залежності уникнення.
Спробуйте прислухатися до характеру своїх почуттів і звернути увагу на такі ознаки любовної залежності:
Потреба бути потрібним.
Часто у людей з’являються потреба бути потрібним незамінним і прагнення “заробити” любов через, наприклад, турботу про партнера. При цьому на перший план виходить не особистість людини, головне що вона є, а значить, є об’єкт для служіння.
Щоб уникнути такого служіння.
– Якщо ви відчуваєте, що від “служіння” не отримуєте радості, задайте собі питання: “А що я отримую від цих стосунків?”. Відповідь запишіть і перепитаєте себе: “Якщо я раптом перестану піклуватися (готувати їжу, прати, прибирати, приносити гроші, гуляти з собакою і т. п.), чим я буду цінна/цінний в цих стосунках?
– Якщо я стану безпорадною/безпорадним, що тоді станеться з ними?”. Наступний етап – культивувати в собі думки про те, що вас повинні і можуть цінувати не за щось, а просто так. Так і говорите собі: “Мене цінують не тому, що я вмію і можу щось робити, а тому що я особистість”.
Страх залишитися самотнім.
Страх самотності – один з найпотужніших чинників залежності. Нерідко зустрічаються випадки, коли люди готові фактично на все, щоб не залишитися одними. Чи варто говорити, що в такому випадку автоматично з’являється залежність від партнера, який виступає як би “рятівником” від самотності.
Щоб уникнути страху самотності.
Тим, хто боїться самотності, слід задати собі питання: “Чим я унікальний, особливий/особлива, що є в мені такого, що не залежить від того, хто поруч зі мною?” Пам’ятайте: кожна людина багатогранна, і далеко не завжди шаблони стосунків ваших близьких будуть мати сенс особисто для вас.
Прив’язаність як звичка.
Як звичка, психологічна прив’язаність, формується поступово. Через якийсь час зовсім непомітно. Ще недавно чужа людина настільки стає згодом невід’ємною частиною життя, що створюється враження: “Вона – це частина мене”. З часом поступово виникає щира впевненість у тому, що “якщо мені з ним/нею добре, то і йому/їй ніхто не потрібен крім мене, адже ми так один одному підходимо”.
Щоб уникнути прив’язаності.
Якщо ваша ситуація схожа на вищеописану, спробуйте самостійно проаналізувати історію ваших стосунків, щоб розібратися, наскільки вони пов’язані з почуттями обох, а не зі звиканням. Не змушуйте себе думати: “Ми так довго разом, значить, нам буде добре”. Замість цього порівняйте, наскільки ваш союз може бути схожим на взаємини між братом і сестрою і наскільки ви будете щасливі в них. Адже в романтичних стосунках важливі і флірт, і інтрига, і романтика, а не тільки відчуття зручності.
Отож на завершення хотілося б, щоб усі пари вчилися будувати гармонійні зрілі і здорові стосунки без узалежненості від партнера. Так любовна залежність – це таки залежність і щоб її подолати слід прийняти її як залежність, а не як ілюзорну любов.
Звичайно, що є вихід з таких узалежнених стосунків, в першу чергу слід зівернути на себе увагу, як на окрему особистість, самостійну, здібну здатну прислухатися до своїх потреб опиратися на власні ресурси і довіряти самому собі.
З ким би ми не будували стосунки, ми будемо будувати їх за тим принципом до якого звикли з дитинства, а тому для того щоб вийти із залежних стосунків потрібно в першу чергу змінити себе. У здорових та зрілих стосунках люди залашаються разом не тому, що один без одного не можуть , а тому що разом краще ніж поодинці.
“Зрелые отношения любви – это отношения людей, которые, дополняя друг друга, остаются отдельными, целостными личностями, имеющими достаточно возможностей для индивидуального саморазвития и обладающие внутренними ресурсами, независимыми от партнёра.” ( E. Емельянова)
” Зрелая любовь говорит : ” Я могу прожить без тебя, но я люблю тебя и поэтому хочу быть рядом.” ( И. Ялом).
Центр психологічної допомоги “Щаслива сім”я”.